13.3. Небанквськ фнансово-кредитн установи До другого рвня банквсько системи належать небанквськ фнансово-кредитн установи, парабанки, як здйснюють низку функцй банкв, проте не пдпадають пд вимоги законодавства, котрими регулються дяльнсть банквських установ. Поява нституту фнансового посередництва в Укран тсно пов'язана з переходом нацонально економки з адмнстративно-командних на ринков засади функцонування. Втчизняний досвд розвитку цих нститутв досить обмежений, тому в процес х становлення необхдним вивчення свтово практики х дяльност. Так, у Закон Украни "Про Нацональний банк Украни" зазначено, що фнансово-кредитна установа юридична особа, що проводить одну або клька операцй, як можуть виконувати банки, за винятком залучення вкладв вд населення*230. Це визначальний критерй подлу фнансових посередникв на банки та небанквськ фнансов нститути. *230: { Грош та кредит: пдручник / М.¶. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкна та н.; за заг. ред. М.¶. Савлука. К.: КНЕУ, 2001. 604 с.} Небанквськ фнансов посередники об'ктивно необхдне явище у ринковй економц. Вони не тльки потужними конкурентами банкв у боротьб за вльн грошов каптали, що саме по соб ма позитивне значення, а й беруть на себе надання економчним суб'ктам таких фнансових послуг, виконання яких невигдне чи законодавчо заборонене банком. У свой дяльност вони мають багато спльного з банками: функцонують у тому самому сектор грошового ринку, що й банки, у сектор опосередкованого фнансування; за формування власних ресурсв (пасивв), вони випускають подбно до банкв боргов зобов'язання, як менш лквдн, нж зобов'язання банкв, проте теж можуть реалзовуватися на ринку як додатковий фнансовий нструмент; розмщуючи сво ресурси в дохдн активи, вони купують боргов зобов'язання, створюючи, подбно до банкв, власн вимоги до нших економчних суб'ктв, хоча ц вимоги менш лквдн бльш ризикован, нж активи банкв; дяльнсть х щодо створення зобов'язань вимог Aрунтуться на тих самих засадах, що й банкв: х зобов'язання менш за розмрами, бльш лквдн коротш за термнами, нж власн вимоги, внаслдок чого х платеж за зобов'язаннями менш, нж надходження за вимогами, що створю базу для прибутково дяльност. Перетворюючи одн зобов'язання на нш, вони, як банки, забезпечують трансформацю руху грошового капталу на ринку трансформацю строкову, обсягову просторову, а також трансформацю ризикв шляхом диверсифкац. Разом з тим посередницька дяльнсть небанквських фнансово-кредитних установ стотно вдрзняться вд банквсько дяльност, оскльки вона: не пов'язана з тими операцями, як визнан як базов банквськ; не торкаться процесу створення депозитв не вплива на динамку пропозиц грошей, а отже, нема потреби контролювати х дяльнсть так само ретельно, як банквську, насамперед поширюючи на них вимоги обов'язкового резервування. Загальна схема класифкац небанквських фнансово-кредитних установ наведена на рис. 13.8*231. *231: { Грош та кредит: пдручник / М.¶. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкна та н.; за заг. ред. М.¶. Савлука. К.: КНЕУ, 2001. 604 с.} Фнансово-кредитн нституц Розглянемо бльш детально ц фнансово-кредитн нституц. Страхов компан це фнансов нститути, як утворюються для вдшкодування можливих збиткв у результат стихйного лиха, нших несприятливих умов. Ц органзац утворюють спецальний фонд (страховий) за рахунок страхових внескв громадян та юридичних осб страхувальникв (ц внески мають вигляд купвл страхових полсв). Кошти страхового фонду, як правило, не набагато перевищують щорчн виплати страхових вдшкодувань, тому страхов компан володють досить значними та стйкими грошовими ресурсами, як вони вкладають у довгостроков цнн папери з фксованими строками (головним чином в облгац промислових компанй). Рис. 13.8. Класифкаця небанквських фнансово-кредитних установ У розвинутих кранах страхов компан належать до нституцональних посередникв, як акумулюють значн кошти у форм страхових резервв розмщують х на фнансових ринках. У Великй Британ страхов нвестиц становлять майже 53 % х загального обсягу. Псля буму у страховй сфер в 1995 р. функцонувало 500 страхових компанй, у 1997 р. 237, у 2000 р . 268. Сьогодн в Укран фактично д близько 400 страхових компанй. Особливстю втчизняного страхового ринку те, що в Укран нема транснацональних страхових компанй законодавство не забезпечу можливостей щодо х створення та захисту страхово системи вд конкуренц з боку ноземних страхових компанй. Нин спостергаться чтка тенденця до створення стратегчних альянсв мж втчизняними банками страховими компанями. Найвдомшими альянси Промнвестбанку та Акцонерного страхового товариства "Вексель", Укрсоцбанку та HACK "Оранта", банку "Аваль" та АСК "Еталон" "Еталон-плюс". Порвняльний аналз статистичних показникв дяльност банкв найрозвинутших небанквських установ страхових компанй свдчить про те, що останн поступаються банкам за розмром активв майже у 10 разв. Незважаючи на значний прогрес у розвитку страхових компанй, ситуаця протягом останнх рокв майже не змнилася. Одним з учасникв механзму моблзац позичених коштв пенсйн фонди порвняно нов учасники фнансового ринку, а тому в Укран ще недостатньо розвинен на вдмну вд захдних кран, де вони мцно зайняли свою ншу на ринку фнансових послуг одним з джерел нвестицйних коштв.
Небанквськ фнансово-кредитн установи, Фнансово-кредитн нституц, Грош кредит - Колодзв О.М. Бблотека укранських пдручникв
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Небанквськ фнансово-кредитн установи, Фнансово-кредитн нституц, Грош кредит - Колодзв О.М. Бблотека укранських пдручникв
Комментариев нет:
Отправить комментарий